Почну з найважливішого - відносини з клієнтом. Для міжнародного бренду навіть найбільший український замовник буде одним із сотень і навіть тисяч. Якщо ви вважаєте свою ситуацію, компанію і цілі унікальними, то світові корпорації постараються обійтися стандартним рішенням, і навіть в комунікаціях будуть використовувати шаблони бесід та листів. IT-платформа від місцевих розробників може мати не така велика кількість різних функцій, але ваш проект буде дійсно найважливішим. Особливо якщо мова про молодого ІТ-проект, який поповнює своє портфоліо і дорожить позитивними клієнтськими кейсами.

Масштаб та універсальність великий HR-системи мають зворотну сторону: такі платформи «неповороткі», особливо коли мова йде про адаптацію до умов роботи в конкретній країні або компанії. Для світових провайдерів автоматизованих HR-систем України відноситься до невеликих ринків, так навіщо морочитися? Так що на практиці виходить, що адаптація глобального продукту для локального контракту - це завжди трата грошей, часу і зусиль ... на боці покупця. Щоб отримати вже адаптовану HR-систему від українського розробника, не потрібно буквально нічого - його продукт вже враховує більшість вимог, актуальних для нашого ринку.

Впровадження комплексної HR-системи від глобального бренду зазвичай займає від 1 року до 3 років, не рахуючи періоду узгодження. При цьому потрібне активне залучення IT-департаменту і HR-структур з боку замовника. Вести проект повинна людина з достатньою експертизою в HR і IT-сфері одночасно. Виростити таку людину у власному колективі складно та дорого, а значить доведеться залучати кілька людей та формувати цілу робочу групу. Якщо своїх програмістів немає, з'являються нові витрати на аутсорсинг. Впровадження локальних продуктів не вимагає ні таких термінів, ні такого залучення програмістів на стороні клієнта - специфіка ринку вже врахована, а значить, довгі години доопрацювання просто не потрібні.

Важливий і момент легалізації вашої IT-Системи. По-перше, в «Законі про державну мову» визначено період в півтора року, коли компанії повинні перевести свої продукти на український. Він закінчується у 2021-м, і ця вимога стає особливо актуальною. Про витрати на мовну адаптацію глобальних рішень я вже написав, а ось більшість локальних програм вже на початку 2020 го мали необхідний український інтерфейс. До цього питання можна додасть проблеми з оплатою іноземних продуктів, адже при покупці глобальної HR-системи мова йде про імпорт послуг. Цей процес перетворюється в ще більший головний біль, якщо на території країни-виробника діє знижена податкова ставка або вона знаходяться в санкційних списках.

Тут можна бути лаконічним. Різниця у вартості - кілька нулів в підсумковій рядку комерційної пропозиції, плюс витрати на доопрацювання і адаптацію глобальних рішень. Окупність локального HR-сервісу зазвичай вище в 4-7 разів, його ефективність - конкретна і оцінити, а впровадження не викликає саботажу у колективу, як часто буває зі складними в налаштуванні глобальними системами.